Лісове господарство серед галузей економіки має основоположне значення для країни, оскільки пов’язано не тільки з виробництвом сировини, але є чинником, який впливає на екологічну безпеку нашої держави. Так, в процесі виконання фіскальних функцій податкова система взаємодіє із суб’єктами господарської діяльності. Даний взаємозв’язок є досить складний і має двосторонній характер. З одного боку податки впливають на фінансово – економічний стан підприємства, а саме обсяг оборотних коштів, величину прибутку, інвестиційну діяльність, а з іншого особливості суб’єктів господарювання (конкурентоспроможність, рентабельність). Ці аспекти прямо пропорційно впливають на формування бази оподаткування, а як наслідок і на економічну діяльність підприємства.

   Прагнення миттєвого поповнення бюджету, часті зміни в податковому законодавстві призвели до поглиблення нестабільності господарювання, а також надмірного податкового навантаження і на наше підприємство. Якщо взяти  навантаження зі сплати зобов’язань єдиного соціального внеску яке знизилося за останні роки то ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів вже в 2019 році в порівнянні з 2018 роком збільшено в 1,4 рази, якщо у 2018 році до державного бюджету було нараховано 2958,0 тис.грн, то у 2019 році потрібно нарахувати вже 4205,0 тис.грн.,  а ставка сплати частини чистого прибутку (дивідендів) державних підприємств зросли з 15% до 75%. За результатами господарсько – фінансової діяльності лісгоспу у 2018 році отримано 62988,0 тис грн. чистого доходу від реалізації продукції, товарів, послуг – що на 13255,0 тис.грн. (27%) більше  ніж у 2017 році. Чистий прибуток становить 1450,0 тис.грн. з якого 1087,5 тис.грн. (75 %) відраховано до державного бюджету за результатами роботи у 2018 році. А що таке 75% від чистого прибутку, який лісгосп сплачує державі – це віддається в державну казну майже ввесь чистий прибуток підприємства, а в розпорядженні держлісгоспу залишається лише невелика його частина. Якщо раніше при 15% частини прибутку (дивідендів) підприємство мало змогу оновлювати основні фонди, придбати техніку для виробництва, то на сьогоднішній день при 75 % підприємство змушене залучати позичкові кошти для їх оновлення або ж відмовлятися від них взагалі.

   Найнеприємнішим явищем галузі є те, що почало різко зростати фіскальне навантаження на лісові господарства. Державна стратегія розвитку лісової галузі повинна мати мету – підвищити рівень життя та добробуту населення як наслідок вдосконалити наповнення бюджету за рахунок податкових надходжень. А необхідним елементом цього є дослідження впливу фіскального механізму саме на розвиток лісового господарства.