У адмінприміщенні лісництва зараз проживають шість сімей з Харкова, Миколаєва, Дніпра та Волновахи.

Про це розповів начальник обласного управління лісового господарства Василь Гончар.

"Думали, що ми тут на кілька днів, а виявилося - уже шостий місяць", - кажуть жінки. Дитячі візочки з іграшками при вході до адмінбудівлі Хотинського лісництва тепер нікого не дивують. Як і сміх чи плач малечі, що нерідко чути у коридорі. Адже половину цього приміщення надали для проживання вимушеним переселенцям. І забезпечили їх усім необхідним. 

Ось так вийшло, що справа - офіс, а зліва знайшли прихисток шість сімей з Харкова, Миколаєва, Дніпра та Волновахи. Це жінки з маленькими дітьми. Деякі малюки саме тут, далеко від рідної домівки, зробили перший крок та сказали перше слово, - розповіла журналістка "Хотинських вістей" Тетяна Коваль, поспілкувавшись із жінками, які тут живуть. Також поцікавилася, як вони влаштувалися, оскільки це - все ж офісне приміщення.

"Для нас створили гарні умови - як у невеличкому готелі: у кожної сім'ї окрема кімната, крім того є кухня та ванна. Ми дуже задоволені та вдячні колективу лісництва, дорожимо такою підтримкою. Нам надали ліжка та інші меблі, новеньку постільну білизну та рушники, посуд та електроплитку. Словом, заходь і живи, не маючи нічого. А головне - діти в безпеці. Спочатку думали, що ми тут на кілька днів, а виявилося - уже шостий місяць живемо. І повертатися поки не можемо, адже там, де раніше жили - у промисловому районі Харкова - зараз постійні обстріли", - каже Ольга.

"Наші лісництва надають всіляку допомогу переселенцям, особливо тим, хто з дітьми, як продуктами, так і побутовою хімією та канцелярським приладдям для дітей-школярів. Де потрібно - і фінансово. Це наші люди, і вони повинні відчувати себе і у безпеці, і у теплі. Добре, що це розуміють всі наші працівники, котрі прийняли тимчасово переселених українців зі східних 
областей з підтримкою і турботою", - каже Василь Гончар.