Організація мисливських угідь
Решта мисливських угідь на території державного лісового фонду, що перебуває у постійному користуванні філії Сокирянське лісове господарство, надана у користування Сокирянській та Кельменецькій районним організаціям ГО «Українське товариство мисливців та рибалок».
Вольєрне господарство, яке діє на базі Ломачинецького, розширене до 6 га. Там утримуються дикі кабани, олені, козулі, страуси, фазани. Біля вольєру, який використовується з еколого-просвітницькою метою, облаштовується музей лісу. У Сокирянському лісництві функціонує мисливський будинок.
Для страусів, як екзотичних птахів, лісівники облаштували відкритий просторий вольєр із вигулом. Для фазанів, яких тут є 2 види – мисливський та сріблястий – звели фазанарій, щоб убезпечити їх від диких хижаків.Також у вольєрі уже 7 років мешкає сімейство диких свиней.
Корми для усіх тварин філія Сокирянське лісове господарство заготовляє власними силами, тому їхня якість висока. Трави для запашного сіна вирощуємо на сінокосах у лісі, а зернові культури – на ділянках сільськогосподарських угідь у складі державного лісового фонду нашого підприємства.
Філія Сокирянське лісове господарство і надалі планує розвивати вольєрне господарство з еколого-просвітницькою метою. Для цього біля нього лісгосп відкрив музей лісу, у якому можна ознайомитись з історією лісового господарства Сокирянщини. Місце як для вольєру, так і для музею вибрали не випадково поряд – разом з пасікою та дендросадом, в якому ростуть рідкісні та червонокнижні рослини, вони є чудовим просвітницьким комплексом.
Чисельність мисливських тварин у 2022 році
№ пп | Види мисливських тварин | Мисливська дільниця лісгоспу | Кельменецьке РР УТМР | Сокирянське РР УТМР | Разом |
1 | Кабан | 41 | 11 | 22 | 67 |
2 | Козуля | 114 | 96 | 120 | 311 |
4 | Лисиця | 19 | 41 | 29 | 89 |
5 | Куниця | 19 | 61 | 21 | 101 |
6 | Тхір | 32 | 25 | 40 | 97 |
7 | Борсук | 52 | 22 | 51 | 125 |
|
Для підгодівлі мисливських тварин планується щороку заготовлювати по 1,3 т сіна і силосу, 2,7 тис. віників із гілок листяних порід, 3 тис. шт. зернових снопиків, 6 т зерна, 8 т кукурудзи, 170 кг коренеплодів, 1,3 ц. солі.
Працівники державної лісової охорони та єгері філії Сокирянське лісове господарство посилюють охорону мисливських угідь, адже найстрашнішим ворогом для диких тварин є браконьєри. Ці злочинці одним пострілом зводять нанівець колосальний об´єм праці лісників і єгерів, безжалісно знищують тварин, що були вигодувані і виплекані турботою працівників лісу, наносять величезні збитки державі і лісгоспу.
Варто звернути увагу на розмір штрафу та заподіяної шкоди мисливському господарству незаконним добуванням мисливських тварин, які становлять за одну особу:
оленя – 60000 грн.;
козулі – 32000 грн.;
кабана – 40000 грн.;
заяця- русака – 8000 грн.
За незаконне добування тварин передбачена кримінальна відповідальність ст. 248 кримінального кодексу України, тому варто 7 разів подумати перш ніж наважуватись на злочин.
Мисливські тварини, що знаходяться в угіддях належать державі. Тільки після отримання на добування або відлов тварин, сплати відповідної вартості самої ліцензії та безпосередньо добування цієї тварини вона перестає належати державі. Отже, браконьєрство наносить шкоду перш за все державі, тобто всьому українському народу, оскільки тварина за добування якої бюджет мав би поповнитись коштами, добувається незаконно.
Крім того користувач мисливських угідь лісгосп, немає можливості повернути собі витрачені кошти на утримання та розмноження цих тварин.
Ще одна небезпека, що чатує на браконьєрів - це нещасні випадки. Браконьєри, як правило полюють незареєстрованою зброєю, що також незаконно, переважно в нічний час доби, що не тільки небезпечно, ай також незаконно. Вони недотримуються правил полювання, наражаючи на смертельну небезпеку і відвідувачів лісу,і працівників лісового господарства.
Не меншою загрозою для браконьєрів є можливість інфікуватись хворобами від вбитих ними тварин. Оскільки лабораторний аналіз незаконно впольованих тварин не проводять. У зоні діяльності філії Сокирянське лісове господарство вже були випадки інфікування людей від м’яса впольованого браконьєром кабана трихінельозом.