У Сокирянському держлісгоспі вирощують стійкі культури, яких немає на БуковиніНедавно, під час семінару, його учасників – керівників лісозаготівельних підприємств краю, у Ломачинецькому лісництві, ознайомили з плантацією павловнії. Посадили це дерево на пів гектарній площі ще у 2019 році. Важко повірити, бо за такий короткий період насадження виросли в середньому на чотири метри.
- Саджанці придбали в однієї київської фірми, - розповідає Олександр Цвентарний, інженер охорони захисту лісів Сокирянського держлісгоспу. – Дерева добре прижилися. Коли матимуть ріст в двадцять метрів, а діаметр стовбура 30-32 сантиметри, а станеться через чотири роки, тоді їх можна буде спилювати. Деревина павловнії є цінною, як і листя.
За словами Олександра Цвентарного, це культура з найбільшою швидкістю росту у світі, адже за короткий проміжок часу, приблизно п’ять років, в оптимальних умовах може досягати 13-15 метрів висоти. З листям довжиною до 80 сантиметрів. Це дерево є невибагливим до грунтів, йому потрібно 800 мм опадів на рік. Також павловнія адаптується до різних погодних умов, відзначається високою стійкістю до шкідників та захворювань. А ще завдяки глибокій кореневій системі покращує грунт, насичуючи його азотом, а ще запобігає ерозії. Для швидкого росту павловнія потребує багато вуглекислого газу, а отже виділяє багато кисню. Це деревина м’яка і легка – легша від інших дерев на 30 відсотків.Має вона й енергетичну цінність : 1 кг сухого дерева – це 4300 ккал/кг при нольовій вологості. Крім цього, підчас весняного цвітіння великі квіти приваблюють бджіл – з одного гектара можна виробити майже 700 кілограмів ароматного свіжого меду. Та найважливіше, що павловнія не схильна до усихання : стрижневі корені сягають 8 метрів в глибину і звідти отримують поживні речовини, тому інші рослини можуть вільно існувати поруч з нею. Колір деревини варіюється від сріблясто-сірого до світло-коричневого, іноді з червонуватим відтінком. Також вона дуже міцна, але в той же час м’яка і стійка до вигону і скручування. З павловнії виготовляють пелети, ціна яких на міжнародному ринку становить приблизно 100-200 євро за тонну. Може використовуватись на дрова й виробництві біоетинолу. Якщо рослину використовувати на дрова, то на одногектарній площі потрібно висаджувати до 1000 дерев. А ще ця культура використовується для озелення та благоустрою в парках і скверах. Велике листя є справжньою “ фабрикою” кисню. Так, листя одного дерева поглинають в середньому 22 кілограми вуглекислого газу і звільняють 6 кілограмів кисню за один рік, при цьому очищаючи тисячі кубометрів повітря. Павловнія , зі своєю швидкорозвивною кореневою системою виключно підходяще дерево для заліснення територій, що знаходяться під загрозою ерозії.Також ці властивості рослини допомагають при повторному залісненні місць, які постраждали від пожеж. А значна кількість листяної маси забезпечує хороше добриво постраждалих земель. Мед, до речі, дуже світлий і ароматний, його можна порівняти лише з медом з акації. Його використовують як ліки : корисний при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, легенів і шлунково-кишкового тракту. Листя ж можна використовувати і як корм для худоби, бо воно має таку якість як люцерна. Зелене, воно містить близько 20 відсотків, а опале – майже 12 відсотків , корисних речовин і легко засвоюється свійськими тваринами. Павловнія найбільше використовується в США, Китаї та Японії.- З цієї культури виготовляють меблі та інші дерев’яні вироби, зокрема, спортінвентар, елементи для човнів, дощок для серфінгу, музичні інструменти, а дохід з 10 соток може сягати 800-1000 доларів США в рік при мінімальних вкладеннях, - продовжує Олександр Цвентарний.- Клоновані сорти павловнії можуть витримувати короткочасні морози до – 27 градусів. Потрібен рясний полив ( 100 тонн вдень на 1 га ), сонячне світло і дреновані піщані грунти з кислотністю в межах 5 рН – 8,9 рН. Розмножується павловнія вегетативним способом або насінням. Протягом перших трьох років важливо забезпечити щотижневий полив з розрахунку не менше десяти літрів на один екземпляр. Раз на два тижні слід видалити бічні пагони, що сповільнюють ріст стовбура, а також видаляти бур’яни та розпушувати грунт на прилеглих до стовбура ділянках. Також слід декілька разів на сезон необхідно рослини підгодовувати органічними ( перегноєм, компостом, пташиним послідом ) і мінеральними ( фосфорно – калійними, борово-цинковими та іншими ) добривами. Навесні ж слід видалити відмерзлі за зиму гілки. Перемерзлі верхівки стовбура не повинні викликати тривоги – після їх видалення дерево продовжить своє зростання.
Наразі павловнію вирощують лише в Сокирянському держлісгоспі. В приватному секторі ця культура є в двох мешканців Кельменецького району, але вона не прижилася так успішно, як в лісівників. Причина, на думку спеціалістів – в неправильному догляді за насадженнями. На знімку : За два роки павловнія виросла в середньому до чотирьох метрів. Фото В. Гринюка
