Для довідки: диверсифікація — (лат. diversus — різний і лат. facere — робити) процес розвитку діяльності підприємства, пов'язаний із збільшенням діапазону видів та проникненням в нові сфери діяльності, освоєнням нових виробництв, розширенням асортименту товару, що включає не тільки диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов'язані з основними видами діяльності фірми.
Ефективність діяльності постійних лісокористувачів відіграє важливу роль не лише в частині розвитку лісогосподарського виробництва, але й в частині соціально-економічного підтримання району діяльності. У розрізі регіонів України спостерігається неоднаковий рівень забезпеченості лісовими ресурсами, що визначається природнокліматичними факторами, неоднаковий лісорослинний ресурс і у межах нашої області: якщо лісистість Путильського району становить 68%, то Кельменецького – лише 9%. Даний факт обмеженості лісових ресурсів спонукає ДП "Сокирянське лісове господарство" крім використання деревини у своїй господарській діяльності, освоювати й інші види виробництв.
Тобто при визначенні пріоритетів діяльності лісгоспу, як постійного лісокористувача, треба якраз виходити з об'єктивних передумов ресурсної забезпеченості.
Впровадження передових методів господарювання, застосування ефективного маркетингу в умовах мораторію на експорт деревини, пошук інвесторів та розвиток інших виробництв – єдина можливість не лише зберегти, а й наростити потенціал державних лісогосподарських підприємств. Особливо в умовах повної відсутності державного фінансування.
Тому, крім заготівлі та часткової переробки деревини, ДП «Сокирянське лісове господарство» дбає про розвиток побічних лісових користувань, які тривалий час не використовувались. У лісових насадженнях та на спеціально створених плантаціях заготовлюється лікарська та харчова сировина. Для покращення використання ділянок сільгоспугідь у складі лісового фонду, частина з них засівається зерновими та зернобобовими культурами. Постійно йде реалізація декоративного садивного матеріалу на лісовому розсаднику Іванівецького лісництва. Успішно функціонує пасіка на 70 бджолосімей. На спеціальних плантаціях вирощуються новорічні ялинки, зрубування яких у передноворічний період не шкодить природі, оскільки вони заготовляються не у лісових насадженнях. Окрім цього, лісгосп веде мисливське господарство, надаючи послуги з полювання та відкрив пейнтбольний майданчик, де можна орендувати усе спорядження для гри.
Також проводиться вирощування риби у ставках, що знаходяться у лісі. Як приклад такого використання природних ресурсів по-господарськи слугує ставок в урочищі «Новоселицький ліс» Іванівецького лісництва.
Історія даної водойми давня і сягає як мінімум ХІХ сторіччя: ставок, як і ліс, у якому він знаходиться, належав Іванівецькому поміщику Олександру Казимиру, а про інцидент, що трапився із сином поміщика, свідчить кам'яний пам'ятний знак, що встановлений біля берега та датований 1865 роком.
Цей ставок, основне призначення якого – протипожежне, вчергове був зариблений кілька років тому. 0,5 тонни малька коропа, білого амура та товстолобика лісгосп закупив в Уланівському рибцеху, що входить в структуру Вінницярибгосп.
Перед черговим циклом риборозведення даний ставок був капітально відремонтований, а на його берегах проведений благоустрій. Зокрема, побудований новий водоскид (монах), укріплено греблю, викопаний обвідний канал, а головне – поглиблено та розчищено від мулу дно ставка. Укріплену греблю прикрашають молоді декоративні верби Матсудана, у яких химерно закручені пагони, а над ставком зростають вікові кремені сріблясті тополі, стовбури яких не обняти навіть утрьох.
На початку вирощування риби була прийнята принципова позиція відмовитись від штучної посиленої відгодівлі малька та використання стимуляторів росту, а вирішено проводити увесь процес лише природним шляхом для отримання абсолютно природної дорослої риби, яку тепер модно називають «екологічно чистою».
От і настав час «збирати урожай». Роботи з вилову риби, яка за кілька років із скромного малька встигла вирости у рибин величавих розмірів, очолили лісничий Іванівецького лісництва Микола Гринько та інженер з реалізації лісопродукції Віталій Костишин.
І як із будь-яким якісним товаром, проблем із реалізацією риби у лісгоспу немає. Звичайно, першими покупцями є працівники лісгоспу, а ціна риби – ринкова. Тому риборозведення, разом з іншими напрямками діяльності лісгоспу, надає додаткові надходження коштів, що у підсумку забезпечує рентабельність підприємства при обмеженій експлуатації лісів.
Як ми бачимо на прикладі ДП "Сокирянське лісове господарство", диверсифікація лісогосподарського виробництва як інструмент можливого антикризового управління сприяє забезпеченню переходу підприємства від захисної до наступальної стратегії діяльності та розвитку.
