Разом із останнім місяцем зими добіг кінця і мисливський сезон 2020/21 року. Хтось полегшено зітхнув, хтось пожалкував, а комусь байдуже. До числа небайдужих, безумовно, належать профільні служби Сокирянського лісового та мисливського господарства.
Від них залежить, чи буде сенс в наступному сезоні виходити мисливцям на полювання, чи в лісових угіддях району не залишиться зовсім дичини. Справа в тому, що неочікувано гостро постала проблема браконьєрства. Настільки гостро, що інформацію з цього приводу заслухали на нараді в Сокирянській міській раді. Правопорушники до того знахабніли і сп’яніли від безкарності, що, вбиваючи тварин, використовують найновіші досягнення електроніки, оптики, потужні автомобілі, нарізну зброю з глушниками. Провідний міжрайонний мисливствознавець Максим Олександрович ВОРОНА – з числа тих працівників Сокирянського лісгоспу, в чиї обов’язки входить охорона і збереження фауни нашого Наддністрянського краю. Його розповідь мало кого може залишити байдужим.
– Як не прикро про це говорити, але незаконне полювання стало розвагою для багатьох безсовісних мешканців громади. Ця проблема існувала завжди, але такого розмаху набула лише останнім часом. І займаються браконьєрством люди далеко не бідні, адже використовують при цьому техніку і пристосування вартістю багато тисяч доларів. Останній випадок – це фотопастка, виявлена в одному з лісництв неподалік населеного пункту. Цей прилад реагує на рух і передає на телефон власнику зображення в реальному часі. Так от, злочинці облаштували підгодівельний майданчик, установили фотопастку, а коли звірі підходять до годівниці, вже за кілька хвилин туди прибувають і браконьєри. Такий цинічний спосіб для полювання обрали нелюди, використовуючи... голодний для дичини період.
Не рідкість – полювання на позашляховиках з-під фар в полях, на польових дорогах, на випасах. Тут часто використовується зброя, оснащена глушником, ймовірно, нарізна і ніде не зареєстрована. Наздогнати порушника, припинити таке безчинство єгерська служба фактично не в змозі, бо технічні характеристики наших автомобілів далекі від можливостей браконьєрських джипів. Також, можна лише здогадуватись, як використовуються близько 20-ти тепловізорів та більше 50-ти приладів нічного бачення, котрі є у власності жителів району.
Ще один варварський спосіб убивства тварин – це петлі. За один рейд доводилось знімати більше 60-ти петель із нержавіючого дроту і тросу, потрапивши в яку, звір гине в страшних муках. Але це байдуже нелюдам, котрі часто й не приходять за здобиччю, бо нерідко знаходимо в петлях погризені лисицями та бродячими собаками трупи козуль і зайців.
Браконьєри добре розуміють, що наносять шкоду природі, забирають у наступних поколінь різноманіття навколишнього світу. Живуть для себе, одним днем і ради задоволення своїх примітивних варварських розваг.
Інший бік проблеми – це небезпека хвороб, які можуть виникнути після вживання м’яса диких тварин. Найнебезпечніша з них – трихінельоз, невиліковна хвороба, котра, частіш за все, призводить до смерті інфікованої людини. Випадки трихінельозу фіксуються щорічно, в тому числі і в мисливських угіддях Сокирянщини. Останній раз у січні цього року у двох відстрелених лисиць було виявлено збудник хвороби. А носієм може бути і звичайний заєць, і козуля, і кабан. Тому «делікатес» може стати смертельним як для того, хто незаконно здобув дичину, так і для тих, кого нею пригостили.
Завдання лісівників Сокирянщини і, зокрема, єгерської служби – охорона лісових мешканців. Але без широкого розголосу проблеми, роз’яснювальної роботи, підключення до боротьби з браконьєрами мешканців, участі в патрулюванні працівників органів внутрішніх справ – впоратись із завданням важко. Сподіваюсь, спільними зусиллями ми зможемо забезпечити необхідний рівень охорони, ефективне використання та відтворення мисливських ресурсів.
