Активний, комфортний і приємний відпочинок, як правило ми організуємо серед зелені, щебетання птахів, на чистому повітрі, яке дарує ліс. Тут сама природа допомагає лісоводам створити чарівні куточки – зони відпочинку.

Прохолодна  лісова галявина неподалік населеного пункту або автошляху, криничка із  джерельною водою, мальовничі пейзажі біля річки чи ставку або просто затишне від сонця і вітру місце, - це і є найкращі орієнтири для вдалого вибору.

Днями лісівники Сокирянщини презентували ще кілька ошатних місць відпочинку, на територіях, які вже давно облюбували туристи, -  у Романковецькому лісництві навели лад на галявині неподалік села Вашківці, а у Ломачинецькому лісництві продовжили облаштовувати рекреаційні зони вздовж Дністра.

- Найбільш популярною територією літнього «дикого» дозвілля серед місцевих жителів є урочище «Вишневе». Там  лісові масиви впритул наближаються до водного плеса, створюючи неповторну атмосферу  затишку. Отож ми продовжили облаштовувати на Дністровських берегах комфортні умови для відпочинку, - розповідає головний лісничий ДП «Сокирянське лісове господарство» Валентин ШТЕФАНКО.  – Поряд з встановленими нами раніше альтанками, місцями розведення вогнища ми розмістили ще три нових міні-будиночки, обладнані столами та лавами, – два - по праву руку від заплави та ще одну - поряд з  базою відпочинку, яку місцеві називають «Стара вишнева» Схожу альтанку та два міцні, або ж як нині прийнято називати, – антивандальні столи з лавами, кам’яний схрон для збору сміття та місце для розведення вогнища ми облаштували у 39 кварталі Романковецького лісництва - там унікальна місцина, яку створила природа і привабила людей.  

Як правило, щороку силами лісівників Сокирянщини   облаштовується дві, а то й більше   окремих рекреаційних ділянок, яких функціонує на території п’яти лісництв господарства - вісімнадцять. Вони не схожі один на одного, -  проте всі вони, особливо у вихідні дні, наповнені відпочивальниками.

Як заначив Валентин Леонідович, фахівці  лісництв систематично об’їжджають місця відпочинку, прибирають там, вивозять залишки цивілізації. Вони і надалі готові споруджувати рекреаційні майданчики і закликають туристів та любителів зеленого відпочинку вести себе в лісі більш обачно, як і належить цивілізованим людям.

Такі зони комфортного діалогу з лісом – це праця сотень людей, кошти підприємства, творчі здібності умільців – для народу, для друзів природи. Тож лісівник сподіваються, що їх невтомний труд заслуговує на подяку і шану.