Сокирянський держлісгосп має плантацію дієтичних ягід
Нещодавно на цьому підприємстві відбувся науковопрактичний семінар, в якому взяли участь керівники лісгоспів краю, які переймали досвід місцевих лісівників щодо вирощування різних порід дерев та культур. Побували вони й на плантації лохини в Романківецькому лісництві, екзотичних ягід, що нині користуються неабияким попитом.

-          Наразі площа цих ягід невелика – 12,5 сотиків, висадили два роки тому 50 саджанців, торік – ще 200, - розповідає Антон Варварюк, помічник лісничого. – А придбали лохину на Івано-Франківщині. Ягідниччя зрошуємо крапельним шляхом, культура невибаглива до тутешніх умов. Лохина починає плодоносити на третій рік, хоча декілька ягід було вже на другий рік після посадки. Ініціатор запровадження цієї культури – директор лісгоспу Олександр Чебан. Якщо лохина приживеться, то площі збільшимо.

Інша назва лохини – булахи, голубиця. Найближчі її родичі – брусниця і чорниця. У свіжих ягодах лохини найбільша концентрація вітамінів. Нині в україні є понад дві тисячі гектарів лохини. В перші роки плодоношення можна збирати до тонни ягід з гектара, щороку набираючи обертів. Загалом рослини можуть давати врожай до 50 років. Культура ця морозостійка, вона здебільшого вирощується в Канаді та північній частині США. А тому погодні умови українських зим для неї не є екстремальними.До речі, на висоті 800 метрів над рівнем моря на Міжгірщині Закарпаття розмістилася єдина в світі найвисокогірніша плантація лохини. А це 6000 кущів декількох сортів. Поливати кущі краще зранку, щоб зберегти максимальну продуктивність вологозабезпечення. Вода потрапляє безпосередньо на грунт або степло, але бажано, щоб не була на листі, бо є ймовірність розвитку хвороб, особливо сірої гнилі. Лохину потрібно садити так, щоб на неї добре потрапляло сонце. Лунку для рослини копають приблизно 70 х 70 см з глибиною до 0,5 м. Кущ від куща в рядку за технологією має бути приблизно на відстані 1 м, а міжряддя – 2,5 м. Підживлення – двічі на рік : навесні, після відновлення вегетації вносять азотні добрива (сульфат амонію ) та калійні ( сульфат калію ): восени, перед входом в зиму – ті ж речовини, але норми можуть змінюватись. В ягодах лохини висока концентрація вітамінів А, С, Е, В, є антиоксиданти, амінокислоти, флавоніди, клітковина, вітаміни К. Р і РР , а ще мікроелементи – магній, кальцій,калій, фосфор, натрій, залізо. Зауважимо, що рослина не росте на лужних грунтах, а на кислих. Ягоди дозрівають у період з травня по серпень. Період збору ягід триває з кінця червня до кінця серпня. Лохина продається як свіжою, так і замороженою. Також її можна зустріти у вигляді пюре, соків, засушених ягід, її використовують і для приготування желе, джемів, пирогів, мафінів, снеків та злакових батончиків. До складу джему з лохини входять ягоди , цукор, вода та пектин. З лохини роблять і вино. На жаль, багато людей не можуть оцінити всі переваги лохини через високу вартість ягід в Україні. В Америці лохина вважається однією з найперспективніших ягід через невимогливість у вирощуванні і смакові властивості. Лохина вважається дієтичним продуктом. Її ягоди складаються на 88 % з води, 7,9 % - цукру, 1,1 % - білків, 1,4 % - органічних кислот, 1,2 % - клітковини і 0,3 % - дубильних речовин і пектинів. Лохина корисна майбутнім мамам як джерело фолієвої кислоти, необхідної для правильного розвитку плоду, зокрема, й системи кровотворення. Ягоди містять багато антиоксидантів, що запобігають розвитку онкологічних, серцево-судинних , очних, шкірних захворювань. Також лохина є низькоалергенною ягодою. Її можна вживати навіть маленьким дітям. Ягоди лохини забарвлені в колір індиго з сизуватим нальотом. Тривалий час чорниця була відома як “ Європейська лохина “, оскільки лохина не вирощувалась в Європі до 1930-их років. Відрізнити лохину від схожої на вигляд чорниці легко, розрізавши ягоду навпіл. У лохини світло-зелена середина, в той час як у чорниці червона або фіолетова. На відміну від чорниці, ягоди лохини ніжніші на смак. Лохина росте на кущах від 10 сантиметрів до 4 метрів заввишки. У виробництві нижчі кущі лохини мають назву “ лохина низькоросла “ або ж “ лохина дика “. Високі кущі відомі як “ лохина високоросла “. Сучасні фермери для збору ягід використовують механічні комбайни – з високих кущів. Для низькорослих лише почали розробляти новітні засоби збору - Коли почнемо збирати перший врожай ягід, то реалізовуватимемо їх через систему фірмових магазинів “ Лісовичок “, - ділиться Олександр Цвентарний, інженер охорони захисту лісів Сокирянського держлісгоспу. – Якщо справа налагодиться, то площі лохини збільшимо. Можна буде й придбати необхідне обладнання для переробки ягід.