Щороку весною підприємства лісозаготівельної галузі краю здійснюють посівну кампанію.Як правило, перед тут ведуть лісівники Сокирянщини. Причому , вельми успішно. Результативно попрацювали вони й на інших ділянках виробництва.
- Цього року у нас було завдання посадити майже 52 гектари лісоутворюючих культур, - розповідає Олександр Чебан, 35-річний директор Сокирянського держлісгоспу. – Заліснення відбувається як на тих ділянках, де вже зрубали деревину, так і на нових площах. Нині вже посадили 45 гектарів лісу при завданні 37. На цьогорічних зрубах вже посаджений новий ліс. Нові ліси займають два гектари. Заліснюємо ж площі сіянцями дуба звичайного із закритою кореневою системою. Посадковий матеріал розводимо у двох власних теплицях. Плануємо протягом нинішнього й наступного років повністю перейти на сіянці із закритою кореневою системою. Це нам вдасться, адже маємо 22-гектарний лісорозсадниу в Іванівцях. Там же вирощуємо й декоративні рослини, зокрема, туї й самшит для реалізації населенню.
- Держлісгосп ви очолили минулого року, коли вирувала пандемія.
- Справді, через коронавірус було нелегко, однак ми зуміли зберегти колектив й гідно завершити виробничий план й закласти надійну основу для року нинішнього. Так, за 2020 рік план виконали на 105 відсотків, отримавши 58 мільйонів гривень доходу. Добре ми попрацювали й у першому кварталі цього року, заробивши 21 мільйон гривень. Також торік ми заготовили майже 43 тисячікубометрів деревини. У країни Євросоюзу експортували пиломатеріали, однак через коронавірусні обмеження переорієнтувалися на внутрішніх споживачів такої продукції. Тепер на експорт відправляємо лише тріску: торік вона дала в касу підприємства 3,8 мільйона гривень.
- Ви чимало коштів вкладаєте в придбання нової техніки
- А без цього немає перспективи. Бо нова сучасна техніка – це підвищення продуктивності праці, значить, буде й прибуток. Приміром, торік придбали імпортного виробництва потужний напівпричіп з гідроманіпулятором, цього року – ще два. Крім цього, купили італійський трактор з мульчером, вартість якого становить понад 2,5 мільйона гривень. За допомогою цієї техніки заготовляємо деревину та здійснюємо рубки догляду у молодняках, освітлюючи головну породу. Тобто робимо все для того. щоб полегшити ручну працю лісівників.
- Але ж застосування техніки може призвести до скорочення трудового колективу.
- Наразі цього не сталося, думаю, так буде й надалі. Зараз колектив держлісгоспу – це 216 осіб. Ядро становлять ветерани виробництва , який передають свій досвід молодим виробничникам, яких у нас більшість. Та є у людей й матеріальна зацікавленість. Наприклад, якщо торік середня зарплата становила 10,5 тисячі гривень, то вже цього року – 13,5 тисячі .Пранемо, звісно, до ще більшої оплати праці.
- Попри посадку основних лісоутворюючих порід, ви не боїтеся експериментувати й незвичні для Буковини культури.
- Через кліматичні умови треба переходити до вирощування нових для нас деревних порід. Зокрема, маємо плантації горіха чорного, який у світі використовують з десятирічного віку. Матеріал з нього годиться для морських яхт – виробляють щогли, оздоблення салонів дорогих автомобілів, літаків, вагонів, виготовлення прикладів для стрілецької зброї. А ще виробляють столи, деталя для піаніно, роялів, оздоби для рамок картин. З горіхів також роблять ліки, які помічні від онкологічних захворювань, СНІДу, діабету, знищують грибки, гельмінти, лікують простатит, печінку, горіхи містять багато йоду. До речі, горіх чорний може рости у місцях різного зволоження та якості грунтів. Його висаджують навіть на схилах, де є небезпека ерозії грунтів. Також у Ломачинецькому лісництві вирощуємо павловнію, деревина якої теж в перспективі може принести чималі фінансові надходження. А ще тут посадили плантацію лохини, тобто ягід, які є надзвичайно корисними для людського організму. До речі, садивним матеріалом цих культур ми готові поділитися не лише з нашими колегами , а й з населенням. Бо це найбільш стійкі біотипи , адже нині хвойні породи дерев всихають через те, що у них коренева система знаходиться наверху. Нині ми зводимо розсадник для вирощування сіянців із закритою кореневою системою площею 500 квадратних метрів. Що ж стосується Іванівецького лісорозсадника, то торік він приніс нам мільйон гривень додаткових доходів.
